«Реабілітовані історією» (Рівненська область)

У книзі восьмій тому «Реабілітовані історією. Рівненська область» опубліковані біографічні довідки про 2981 осіб, які зазнали політичних репресій радянського тоталітарного режиму, а згодом були реабілітовані (літери Р, С).

Видання також містить дослідницькі аналітичні статті і вперше опубліковані архівні документи про діяльність Української євангельсько-реформованої церкви, українські самостійницькі настрої серед вояків Червоній армії напередодні Німецько-радянської війни, репресії проти мешканців Рівненщини, які перебували на окупованій нацистами території.

Книга сьома тому «Реабілітовані історією. Рівненська область» включає анотовані біографічні довідки про 2618 осіб, які зазнали політичних репресій з боку радянського тоталітарного режиму, а згодом були реабілітовані, чиї прізвища починаються на букви О, П.

Видання також містить тематичні колекції матеріалів до 100-річчя Української революції 1917–1921 рр. та 70-річчя операції «Захід», які складаються з дослідницьких аналітичних статей і вперше опублікованих архівних документів (автобіографій, власноручних свідчень учасників подій, звітів, інформацій радянських каральних органів тощо).

У шостій книзі науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією. Рівненська область» опубліковані біографічні довідки про 3868 осіб, які зазнали політичних репресій радянського тоталітарного режиму, а згодом були реабілітовані (букви Л, М, Н).

Видання також містить спогади жертв політичних репресій та колекцію документів, що ілюструють комуністичну репресивну політику на Рівненщині (вислання на спецпоселення, застосування внутрішніх військ НКВС–МВС–МДБ, проведення чекістсько-військових операцій).

У п’ятій книзі науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією. Рівненська область» опубліковані спогади одного із лідерів молодіжної організації ОУН, каторжанина Анатолія Новака та оповідання про сім’ю Довбенків, які стали жертвами більшовицького режиму.

Також у книзі подані біографічні дані про репресованих жителів Рівненської області (буква К).

У четвертій книзі науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією. Рівненська область» опубліковані результати дослідження та документи про суцільну колективізацію і зселення хуторів на Рівненщині наприкінці 1940-х – на початку 1950-х рр.

Також у книзі подані біографічні дані про репресованих жителів Рівненської області (букви Г, Д, Е, Є, Ж, З, І, Й).

У третій книзі науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією. Рівненська область» опубліковані результати дослідження про масові політичні репресії у 1918—1980-х рр.

У розділі «Мовою документів» опубліковані документи про розслідування розстрілів в’язнів тюрем Рівненської області у 1941 р.

У нарисах публікуються статті про трагічні долі просвітянина Антона Кентржинського, політемігранта Антона Стрижевського, члена КПЗУ Петра Дацюка, повстанців УПА. Вчені досліджували перебіг перших радянських виборів на Рівненщині, використання нацистами населення області на примусових роботах Австрії та Німеччини, їх подальшу соціалізацію після повернення до УРСР, обставини загибелі генерала Ватутіна.

Також у книзі подані біографічні дані про репресованих жителів Рівненської області (букви А–В).

У другій книзі науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією. Рівненська область» опубліковані документи про регіональну специфіку політичних репресій, опір населення та підрозділів Української повстанської армії «радянізації» регіону.

У першій книзі науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією. Рівненська область» опубліковані результати дослідження про масові політичні репресії у 1918—1980-х рр.

У вступній статті особлива увага приділяється регіональним особливостям функціонування більшовицького режиму, боротьбі УПА на терені області.

У розділі «Мовою документів» опубліковані документи про формування системи державного терору на території області, описані методи роботи радянських спецслужб, матеріали окремих архівних кримінальних справ. Також оприлюднені стенограми нарад вищого партійно-державного керівництва України, проведених у м. Рівне, щодо боротьби з УПА.

Окремим розділом публікуються спогади громадян, які постраждали від політичних репресій — Валентини Крещенко, Олексія Матвійчука, Марії Гуц, Галини Гордасевич, Олександра Ковальчука.

У нарисах розповідається про діяльність «надзвичайних органів» на Рівненщині у 1919—1920-х рр., репресивну політику польської влади щодо УВО та ОУН на Волині у 1920—1939-х рр., захоплення радянськими військами території області у 1939 р., депортації осадників, боротьбу польських організацій у 1939—1941 рр., російську меншину в умовах «радянізації», репресії духовенства та євангельських християн, молодіжну організацію ОУН, мобілізацію до УПА, долю діячів Волинського українського об’єднання М. Бура, А. Вівчарука, А. Сироти, І. Якимчука та ін., депутата сейму Л. Серветника, голови Рівненського осередку Союзу українок Волині Парасковії Багринівської, підприємців братів Ельбертів, Теодора Страка, отамана Ананія Волинця, члена Проводу ОУН Ростислава Волошина та командира УПА — Північ Д. Клячківського, священиків Никанора Пашкевича та Данила Штуля, члена УГС Миколу Середу.