Головна редакційна колегія науково-документальної серії книг
«Реабілітовані історією»
Інститут історії
України
НАН України
Служба
безпеки
України
Український інститут
національної
пам'яті
Українське
культпросвітницьке
тов-во «Меморіал» им. В. Стуса
Національна спілка
краєзнавців
України
 
   
 

Національна академія наук України
Президент України
Кабінет Міністрів України
Верховна Рада України



Головна редакційна колегія науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією»

Незалежність України, утверджена після розпаду радянської імперії на початку 1990-х рр., спричинила трансформацію свідомості у населення країни, політичної та інтелектуальної еліти. Базовим елементом цього процесу стала ліквідація ідеологічних обмежень в історичних дослідженнях.

Одним із пріоритетних напрямів наукових досліджень на початку 1990-х рр. в українській історіографії стала проблема «…створення та функціонування тоталітарної системи в Україні». Розсекречені документи державних та архіву ЦК Компартії України, її місцевих партійних комітетів, матеріали архівних підрозділів колишнього Комітету державної безпеки УРСР, опубліковані спогади колишніх в’язнів ГУЛАГу стали головною джерельною базою для дослідників. Це уможливило проведення фундаментальних досліджень з проблем впровадження сталінської моделі соціалізму в Україні; державного терору/політичних репресій як методу управління; ролі радянських правоохоронних органів як одного з інструментів державного терору.

Відповідаючи на соціальний запит суспільства, Національна академія наук, Інститут історії України НАН України, Служба безпеки України, спільно з Державним комітетом по пресі, Українським історико-просвітницьким товариством «Меморіал» імені В. Стуса, Всеукраїнською Спілкою краєзнавців ініціювали Державну програму науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією».

Багатотомне видання покликане служити відновленню історичної справедливості, ґрунтовному висвітленню трагічних подій в історії України, повернути їй незаслужено забуті імена державних діячів, науковців, митців, робітників і селян, вшанувати тих, хто боровся за свободу і незалежність України.

Водночас Державна програма «Реабілітовані історією» — наукове видання, що збагатило вітчизняну науку новим оригінальним фактичним матеріалом, ввело у науковий обіг і оприлюднило раніше закриті для дослідників документи вищого партійно-державного керівництва СРСР та УРСР, колишніх спеціальних служб, правоохоронних органів, відкрило широкі можливості для наукового вивчення і узагальнення проблем зародження і функціонування комуністичного режиму в Україні.

Правовим підґрунтям Державної програми «Реабілітовані історією» став Закон України від 17 квітня 1991 р. «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні». Верховна Рада визнала: «Мільйони безвинних людей на підставі антигуманних і антидемократичних законів та внаслідок прямого беззаконня і свавілля зазнали переслідувань за свою політичну діяльність, висловлювання та релігійні переконання». Рішуче відмежувавшись від методів державного терору, Верховна Рада УРСР одним із своїх пріоритетів проголосила відновлення історичної справедливості.

Листа-звернення про вищих органів влади та управління незалежної України підписали Голова СБУ Євген МАРЧУК, президент НАН України академік НАН України Борис ПАТОН та академік НАН України Петро ТРОНЬКО.

6 квітня 1992 р. Верховна Рада України прийняла спеціальну постанову № 2256-ХІІ «Про підготовку багатотомного науково-документального видання про жертви репресій на Україні»:

«Враховуючи, що в умовах національного і культурного відродження України. розбудови її державності виняткового значення набувають питання глибокого і всебічного вивчення національної історії, особливо тих її сторінок, які протягом тривалого часу невиправдано замовчувалися, Президія Верховної Ради України постановляє:

1. Підтримати пропозицію Академії наук України, Служби безпеки України, Державного комітету по пресі України, Українського культурно-просвітницького товариства «Меморіал» імені В. Стуса, Всеукраїнської спілки краєзнавців щодо необхідності підготовки багатотомного науково-документального видання про жертви репресій на Україні…».

Кабінету Міністрів України, Академії наук України, Служби безпеки України доручалося вирішити питання щодо наукового, організаційного та матеріально-технічного забезпечення підготовки і випуску видання.

Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 11 вересня 1992 р. була утворена Головна редакційна колегія науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією» у складі 22 осіб, яку очолив академік НАН України П. Т. ТРОНЬКО, заступниками стали Ю. З. ДАНИЛЮК, Г. К. КОВТУН.

Сьогодні до складу Головної редколегії згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1124 від 28.11.2012 р., розпорядження Кабінету Міністрів України № 1023-р від 17.12.2012 р., наказу Головної редколегії науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією» від 10.01.2013 р. входять: член-кореспондент НАН України В. Ф. СОЛДАТЕНКО (голова редколегії), академік НАН України, Герой України В. М. ЛИТВИН (головний редактор), академік НАН України В. А. СМОЛІЙ (заступник голови), член-кореспондент НАН України О. П. РЕЄНТ (заступник Голови), О. С. РУБЛЬОВ (заступник Голови), С. А. КОКІН (заступник Голови), Р. Ю. ПОДКУР (відповідальний секретар), О. Г. БАЖАН, Ю. П. БОГУЦЬКИЙ, член-кореспондент НАН України Г. В. БОРЯК, Д. В. ВЄДЄНЄЄВ, академік НАН України В. Г. КРЕМЕНЬ, В. В. КРИВОШЕЯ, академік НАН України Ю. А. ЛЕВЕНЕЦЬ, С. І. ЛЕКАРЬ, В. С. ЛОЗИЦЬКИЙ, Н. В. МАКОВСЬКА, О. В. МУЗИЧУК, Л. М. НОВОХАТЬКО, Г. В. ПАПАКІН, С. В. СЕРГЕЄВ, академік НАПрН України Д. В. ТАБАЧНИК, І. Б. УСЕНКО, А. С. ЧАЙКОВСЬКИЙ.

Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, державним адміністраціям областей та міст Києва і Севастополя рекомендувалось затвердити редакційні колегії, створити при них штатні редакційно-видавничі групи, вирішити за рахунок місцевих бюджетів питання фінансування і матеріального забезпечення видання.

Постановою передбачалось, зокрема, створення при видавництві «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана спеціалізованого науково-редакційного виробничого підрозділу, Міністерству фінансів і Міністерству економіки рекомендувалось передбачити щорічне виділення фінансування на підготовку і випуск названої серії книг, спеціалізованого журналу «З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ», наукові відрядження тощо.

Постановою Президії Академії наук України № 324 від 9 грудня 1992 р. Державна програма підготовки багатотомної серії книг «Реабілітовані історією» була визначена як один з пріоритетних напрямів дослідження національної історії.

Для дослідження і публікації документальних матеріалів колишніх спецслужб, видання періодичного науково-документального журналу «З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ», збору, аналізу, систематизації та формування матеріалів електронного Національного Банку даних жертв політичних репресій радянської був створений науковий підрозділ — відділ по розробці архівів ВУНК–ДПУ–НКВС–КДБ. З дня заснування відділу з 1993 р. по серпень 2005 р. його очолював один із ініціаторів підготовки науково-документальної серії кандидат історичних наук Ю. З. ДАНИЛЮК, з вересня 2005 р. відділ очолює доктор історичних наук, професор О. С. РУБЛЬОВ.

Науково-методичне забезпечення підготовки серії книг «Реабілітовані історією» покладалось на Національну Академію наук України. В Інституті історії України НАН України на відділ регіональних проблем історії України було покладено науково-методичне забезпечення виконання Державної програми «Реабілітовані історією». Співробітники відділу розробили «Методичні рекомендації науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією», в яких визначили методологію наукового дослідження, структурували обласні томи.

Структура кожного обласного тому включає декілька книг. У першій книзі публікується вступна стаття-дослідження, в якій особлива увага звертається на особливості функціонування комуністичного режиму на території області. Нариси про незаслужено забутих та репресованих державних діячів, видатних діячів науки, культури, політиків, робітників, селян дають читачеві можливість уявити масштабність «соціальної чистки» радянського суспільства. Розділ «Мовою документів» дає уявлення про перебіг політичних репресій, взаємодію партійних, радянських та правоохоронних органів у здійсненні державного терору, методи роботи радянських спецслужб, настрої населення.

У книгах подаються також списки репресованих, підготовлені на основі архівно-слідчих справ. Окремо висвітлюється увічнення пам'яті репресованих громадян. Кількість книг по кожній області залежить від кількості репресованих громадян.

На жаль, економіко-політична криза середини 1990-х рр. практично загальмувала усю роботу. В обласних редакційних групах залишилися працювати лише ентузіасти — історики та краєзнавці. Неодноразові звернення Головної редколегії до Уряду і Президента України залишалися без належного реагування. Лише у 1997–1998 рр. Головна редколегія зуміла відновити роботу обласних редакційних груп, налагодити продуктивний науковий й творчий процес підготовки томів.

Укази Президента України щодо вшанування жертв Голодомору та політичних репресій радянської доби, подвижницька діяльність науковців та співробітників обласних редакційно-видавничих груп сприяла активізації опублікуванню томів науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією».

Інститут історії України НАН України на чолі з академіком НАН України В. А. СМОЛІЄМ як провідна науково-методична установа активно сприяв реалізації Державної програми «Реабілітовані історією». Співробітники Інституту приймали участь у підготовці обласних томів, написали чимало наукових статей та розвідок, опрацьовували архівно-слідчі справи для Національного банку даних жертв політичних репресій радянської доби, надавали численні консультації авторам обласних томів.

Вимагаючи високого наукового рівня від авторів, рецензенти з числа фахівців Інституту історії України неодноразово повертали на доопрацювання рукописи томів. Лише після ґрунтовної редакції, опрацювання нових матеріалів, рукописи книг обласних томів передавалися на рецензування та обговорення до Головної редколегії «Реабілітовані історією».

Інститут історії України НАН України став постійним учасником періодичних «Круглих столів», науково-практичних конференцій з проблем діяльності вищого партійно-державного керівництва СРСР та УСРР–УРСР, політичних репресій як засобу здійснення влади в УСРР–УРСР, які ініціювала Головна редколегія «Реабілітовані історією».

Вчена рада Інститут історії України НАН України неодноразово обговорювала та затверджувала теми кандидатських та докторських робіт з проблем державного терору радянської доби, політичної цензури, колективізації та масових депортацій, обмеження релігійної свободи в Україні тощо. Результати таких наукових досліджень використовувалися у підготовці вступних статей з аналізом регіональних особливостей перебігу політичних репресій.

Спільними зусиллями Головної редколегії науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією», Інституту історії України НАН України, Служби безпеки України, Державного комітету архівів України, обласних державних адміністрацій, численних науковців, архівістів, журналістів, краєзнавців регіональними редколегіями серії «Реабілітовані історією» в областях України та Автономній Республіці Крим видано 106 книг. Всього планується опублікувати понад 100 томів.

За архівно-слідчими справами, які зберігаються у Національному архівному фонді України, працівниками обласних науково-редакційних груп виявлено й складено картки на понад 700 тисяч репресованих громадян. Розпочаті дослідження депортацій 1930—1950-х років та виявлення імен депортованих громадян. Створюється електронна Національна база жертв політичних репресій за 17 параметрами, за рахунок спонсорських коштів видано 42 числа журналу «З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ».

Головне завдання Головної редакційної колегії науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією» — це дотримання високого наукового рівня підготовки томів. Тепер, коли складені поіменні списки жертв репресій, можна буде невдовзі назвати більш-менш точну цифру репресованих по Україні — і в хронологічному, і в територіальному зрізі. Наступним етапом стане дослідження підґрунтя репресивної політики — морально-психологічного стану суспільства, рівня політичної культури, мотивацій злочинів, причин нехтування елементарних норм судочинства тощо.

Надзвичайно важливим уявляється завдання історіографічного аналізу зробленого і активізації саме тих механізмів історичної пам’яті, які «відповідальні» за донесення до майбутніх поколінь правди про систему державного терору.

Сьогодні, заощадивши на дослідженні трагічних сторінок вітчизняної історії, забувши про обставини загибелі наших батьків і дідів, ми у недалекій перспективі можемо отримати історичну амнезію власних дітей та онуків.