«Реабілітовані історією» (Чернігівська область)

Восьма книга науково-документального серіалу «Реабілітовані історією. Чернігівська область» продовжує цикл історичних праць, метою яких є відновлення репутації жертв політичних репресій в Україні 1917–1991 рр., які були необґрунтовано засуджені чи зазнали обмеження своїх громадських прав та свобод з політичних, соціальних, класових, національних і релігійних мотивів.

До першого розділу увійшла добірка документів з архівно-кримінальних справ репресованих працівників місцевих підприємств оборонної галузі, архівно-кримінальної справи колишнього начальника 3-го відділу УНКВС по Чернігівській області І. М. Александровича та інші документи, які ілюструють методи ведення слідства в часи Великого терору.

Другий розділ – це нарис, присвячений висвітленню механізмів реалізації Великого терору (на прикладі справ працівників оборонних підприємств Чернігівської області).

У третьому розділі оприлюднені біографічні дані про репресованих жителів Чернігівської області (літери С–X).

Сьома книга науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією. Чернігівська область» складається зі вступної статті, в якій визначено загальні тенденції трансформації системи органів НКВС у каральну інституцію, що втілювала злочинну волю компартійного керівництва, трьох основних розділів та науково-довідкових матеріалів (географічного покажчика і списку основних скорочень).

До першого розділу увійшли документи з архівно-кримінальної справи старшого лейтенанта державної безпеки Я. К. Баутіна (колишнього начальника 4-го відділу, згодом – виконуючого обов’язки помічника начальника УНКВС по Чернігівський області), які ілюструють методи ведення слідства в часи Великого терору, дозволяють з’ясувати життєвий шлях і кар’єрне зростання одного з виконавців масових репресій в регіоні.

Другий розділ включає нариси про співробітників УНКВС у Чернігівській області Я. К. Баутіна та В. С. Шумова (Хавіна), які брали безпосередню участь у масштабних фальсифікаціях кримінальних справ проти репресованих громадян.

У третьому розділі оприлюднені біографічні дані про репресованих жителів Чернігівської області (літери П–Р).

Книга шоста містить три основні розділи та науково-довідкові матеріали (географічний покажчик і список основних скорочень).

Перший розділ являє собою добірку документів, що ілюструють різні аспекти досліджуваної проблематики.

Другий розділ складають нариси про репресованих освітян і стаття, присвячена репресіям проти викладачів та співробітників Ніжинської вищої школи в умовах становлення тоталітарної системи.

У третьому розділі вміщено біографічні дані про репресованих осіб. Відомості про громадян упорядковані відповідно до українського алфавіту (літери Л–О). Це, загалом, майже чотири тисячі осіб, які зазнали політичних репресій, починаючи від перших років радянської влади і закінчуючи другою половиною 1950-х рр., коли розпочався процес реабілітації жертв терору.

У п’ятій книзі науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією. Чернігівська область» опублікована стаття про обставини виникнення науково-видавничого проекту «Реабілітовані історією» і реалізацію у Чернігівській області, його натхненника – першого голову Головної редколегії науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією» академіка НАН України  П.Тронька.

Оприлюднені біографічні дані про репресованих жителів Чернігівської області (Е–К).

У четвертій книзі науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією. Чернігівська область» на основі виявлених архівних джерел розкриваються етапи застосування Указів Президії Верховної Ради СРСР від 21 лютого та 2 червня 1948 р. про виселення селян, які не виконали мінімуму трудоднів.

У розділі «Мовою документів» опубліковані архівні матеріали про практичну реалізацію політики вищого партійно-державного керівництва СРСР та Радянської України інтенсифікації сільського господарства шляхом державного терору у 1947–1948 рр.

У розділі «Біографічні нариси» описані трагічні долі літературознавця Ананія Лебедя, мистецтвознавця Леоніда Митькевича, історика, викладача Василя Дубровського, вчителів Дмитра Пашкевича, Едуарда Лепретра, Дмитра Мехеда, Олександра Васюка.

Оприлюднені біографічні дані про репресованих жителів Чернігівської області (Г–Д).

У третій книзі науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією. Чернігівська область» розкриваються суперечливі відносини між державою та Церквою на терені Чернігівської області.

У розділі «Мовою документів» опубліковані архівні матеріали про практичну реалізацію політики вищого партійно-державного керівництва СРСР та Радянської України щодо ліквідації Церкви.

У розділі «Біографічні нариси» описані трагічні долі члена ВПЦР Івана Тарасенка, громадського діяча Івана Коробки, селянина, поета-самоука Юхима Гридька, ігумена Аліпія. Також опубліковане окреме дослідження про місце масового поховання репресованих громадян у Халявинському урочищі.

Оприлюднені біографічні дані про репресованих жителів Чернігівської області (Бе–В).

У другій книзі науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією. Чернігівська область» опубліковані результати дослідження про масові політичні репресії наприкінці 1930-х–1980-ті рр. У вступній статті особлива увага приділяється регіональним особливостям функціонування більшовицького режиму.

У розділі «Мовою документів» опубліковані архівні матеріали про проведення репресивних акцій в умовах «великого терору» на території області, реалізації Указу Президії Верховної Ради СРСР від 21 лютого 1948 р., переслідування духовенства та віруючих, боротьбі з дисидентами.

У розділі «Біографічні нариси» описані трагічні долі поетів Аркадія Казки, Марка Вороного, ксьондза Петра Барановського, композитора Михайла Черняка, історика Бориса Шевеліва, етнолога Бориса Луговського, архівіста Вальтера Фохта, Героя Радянського Союзу Івана Кондратця, студентки Катерини Гариги, Івана Комащенка.

Оприлюднені біографічні дані про репресованих жителів Чернігівської області  (А–Ба).

У першій книзі науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією. Чернігівська область» опубліковані результати дослідження про масові політичні репресії у 1918–1939-х рр. У вступній статті особлива увага приділяється регіональним особливостям функціонування більшовицького режиму.

У розділі «Мовою документів» опубліковані документи про формування системи державного терору на території області, проведення колективізації та наслідки масового голоду, описані методи роботи радянських спецслужб, статистичні дані жертв більшовицького терору.

Окремим розділом публікуються спогади громадян, які постраждали від політичних репресій Олександра Корнієвського, Василя Ролика, Ірини Хоменко.

У розділі «Біографічні нариси» описані трагічні долі одного лідерів Української партії соціалістів-революціонерів Миколи Шрага, громадських діячів Олексія Бакуринського та Миколи Висоцького, партизана Миколи Кропив’янського, історика Павла Федоренка, академіка Михайла Сперанського, славіста Григорія Ільїнського, голови обласного Тсоавіахіму Івана Панкратова, селянина Андрія Гвоздя, родини Могилянських.

У додатку опублікована стаття О. Бажана та В. Золотарьова «Керівний склад ЧК–ГПУ–НКВД Чернігівщини у 1918–1941-х рр.».