Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ» (1994)

Зміст

S. 3-4.    Петро Тронько. В ім’я історичної правди.

S. 5-11.   Звіт Центрального управління надзвичайних комісій при Раднаркомі України за 1920 рік. До 5-го Всеукраїнського з’їзду Рад (рос.).

S. 12-22.   Віктор Ченцов. Табу — на думку, заборона — на слово. За матеріалами роботи політконтролю НК–ДПУ у 20-ті роки.

До 50-річчя Великої Перемоги

S. 23-26.   Віктор Кава, В’ячеслав Попик. Герой, позбавлений Золотої Зірки.

S. 27-37.   З матеріалів «Окремої папки».

S. 38-42.   Володимир Сідак. До історії військового аташату Директорії часів УНР.

S. 43-50.   Віктор Дніпровець. Катеринослав, ГубЧК. Суспільно-політичне та економічне життя краю в документах органів державної безпеки.

S. 51-58.   Володимир Пащенко. Дітище ДПУ. До витоків обновленського руху в Україні.

Геноцид національних меншин

S. 59-63.   Олександр Єрмак. Доля болгарських комунарів.

S. 64-69.   Володимир Тваринський. Відлуння Бабиного Яру, або в чому звинувачувались працівники Павлівської психіатричної лікарні».

Політичні репресії 20-х — 30-х років

S. 70-88.   Володимир Пристайко. Жертви терору. Як ДПУ боролося з українською академічною наукою».

Історія України в біографічних нарисах

S. 89-93.   Руслан Пиріг. Рідний брат Михайла Грушевського.

Інформація до роздумів

S. 94-97.   Станіслав Скотніков. Кримінальна справа за № 50045.

Призабуті біографії

S. 98-103.    Василь Граб. «За відсутністю складу злочину…». Про із одну із сторінок життя видатного українського вченого.

S. 104-110.   Юрій Шаповал. «Я помилився, взявши на себе провину…». До 90-річчя М. С. Волобуєва-Артемова.

Повернуті імена

S. 111-117.   Віктор Маринін. Володимир Бурденюк. «Японський шпигун», або Сумна доля чекіста.

Повідомляється вперше

S. 118-123.   Дорогами звитяги у ворожих тилах.

До історії створення УПА

S. 124-139.   Володимир Дзьобак. Тарас Боровець і «Поліська Січ».

Національна ідея: шляхом компромісів?

S. 140-147.   Володимир Йосипенко. Зимові сутінки червневих днів Деякі подробиці перебування Августина Волошина в Лефортово.

S. 148.            Публікації з архівів КДБ.

З історії спецслужб

S. 149-151.   Тетяна Васильченко. Бюро номер 2: дійсне призначення — політичні вбивства.

S. 152-157.   Віктор Войналович. Що насправді коїлось у патріарших палатах. Маловідомі документи про опозиційний рух в Руській Православній Церкві.

S. 158-162.   З «архівів» народної пам’яті Петро Панченко, Олександра Веселова. Голод 1946–47 рр.: свідчення очевидців.

S. 163-167.   Тетяна Сосновська. «Як я Женю — свого брата — рятував у ЧК». Маловідоме з життя поета Павла Тичини.

S. 168-176.   Віктор Золотарьов. Чекісти 20-х — 30-х: матеріали до біографічного словника.

S. 177-180.   Євген Скляренко. Заложниками стали залізничники.

S. 181-188.   Працівники управління Південно-Західної залізниці, репресовані у 1937–1938 роках.

S. 189-190.    Анатолій Ситник. «Провина» страченого — причетність до музею Реріха.

Документи свідчать

S. 191-228.   Петро Кулаковський. Розстріляні на початку війни.

S. 229-240.   Олег Бажан. Слуга або Фрагменти життя генерала Сєрова.